Заклад дошкїльної освіти №3 "Теремок"








Освітній напрямок.

                                                                     

 

 

 

 

       Завдання екологічного виховання дітей

       

            на 2023- 2024 навчальний рік.

 

 

Мета екологічної освіти і виховання дошкільників — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

 

 

Мета екологічного виховання:


• виховання любові, чуйності, доброзичливого ставлення до об'єктів природи;
• виховання потреби у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати її красу й гармонію;
• розвиток інтересу, прагнення до пізнання природи;
• виховання культури поведінки, відповідальності за свої вчинки у природі;
• формування здатності та вмінь піклуватися про природні об'єкти та своє здоров'я;
• екологічно спрямована діяльність.

 

 

      Усі заходи, що організують вихователі у роботі з екологічного виховання мають відповідати вимогам програми “Українське дошкілля”, що ґрунтується на принципі природо відповідальності, і допомогти в організації сфери життєдіяльності дитини.
При цьому важливо використовувати інтегрований підхід до розв'язання завдань через практичну діяльність у природі, залучаючи музичну, зображувальну, мовленнєву, ігрову форми роботи.

 

 

Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:


1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.
2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.
3. Засвоєння елементів екологічної культури.
4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.
5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.
6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.
7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров'я інших людей.

 

 

Основні завдання екологічного виховання дошкільнят:


• формування системи елементарних знань про предмети та явища навколишнього середовища як умови життя особистості в сучасному суспільстві;
• набуття навичок розумової праці, удосконалення дослідницьких умінь, що виявляються в аналізуванні, систематизуванні, поясненні, доведенні, міркуванні;
• цілеспрямоване керівництво вихователя розвитком мислення дитини під час ознайомлення із природою, дотримання чітко сформульованого плану;
• на етапах опанування нового матеріалу, повторення, практичного застосування набутих знань і навичок доцільно опанувати метод моделювання природних об'єктів і явищ (діти із задоволенням експериментують, вирощують квіти, саджають насіння). Процеси, що відбуваються, навчають дітей розкутості, обережності, дбайливого ставлення, уміння берегти, цінувати природні явища.

 

      Навчити дітей бачити взаємозв'язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя. Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні. Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо. Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому. Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова. Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. І моє основне завдання як вихователя щодо екологічного виховання моїх вихованців полягає в тому, щоб навчити їх розуміти і любити природу; прищепити дітям відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища.

      В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту.

      Екологічне виховання дітей в цьому віці детерміноване різноманітністю властивостей об'єктів і явищ природи, які є для них предметом естетичної насолоди і систематичною спонукою до активності і пізнання. Тому у своїй роботі використовую такі прийоми, при яких спілкування дітей з природою залишало б у їх пам'яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість.

      Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

 

Таким чином, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ми ставимо перед собою чіткі завдання, які вирішуємо з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей - дошкільнят, зокрема:


1. Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у розвитку живої природи (світло, температура, волога, родючість ґрунту) та взаємозв'язки і залежності, які виступають в ній при їх наявності.
2. Розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини - трави, кущі, дерева; тварини - за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання і аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем та живлення.
3. Активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі (гра, праця, науково-дослідницька діяльність, навчання).
4. Показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі.
5. Познайомити дітей з перлинами народної мудрості про любовне, турботливе ставлення людей до природи.
6. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ у народній творчості (народні прислів'я, загадки, приказки, вірші, прикмети, легенди, повір'я, пісні). Даючи дитині знання про природу, обов'язково враховуємо принцип доступності та послідовності.

       Активність дитячого розуму, його спостережливість та допитливість, прагнення до творчості - це те, що має враховувати педагог, виховуючи бережливе, турботливе ставлення малюка до природи, почуття співпереживання до своїх менших друзів. Звідси стає очевидним, що екологічне виховання неодмінно вимагає від вихователя систематичності та послідовності в роботі, вміння підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї, завдяки чому можна якнайповніше розв'язувати поставленні завдання. Виходячи із змісту, мети, завдань екологічного виховання, можна зробити слідуючи висновки: - щоб навчити дітей любити та берегти природу, потрібно передусім дати вихованцям знання про неї; сформувати переконання у тому, що в природі немає жодного об'єкта тільки корисного або тільки шкідливого.          Все в природі взаємопов'язане і має велике значення для існування людини і життя загалом.